Україна запускає два проєкти щодо закриття держшахт

Джерело https://news.finance.ua/ua/news/-/488662/ukrayina-zapuskaye-dva-proyekty-shhodo-zakryttya-derzhshaht
Україна в рамках програми трансформації вугільних регіонів цього року запускає два пілотні проєкти із закриття державних шахт.

Про це заявив під час пресконференції прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Цього року ми почнемо реалізацію двох пілотних регіонів — на Західній Україні та на Сході. Це будуть дві шахти, термін експлуатації яких вичерпано, ресурс вичерпано. Вони підлягатимуть закриттю природним способом. Але при цьому з людей, які там працювали, частина залишиться працювати, тому що утримання шахт — це десятки років, це вимагає також певної роботи. Але частина людей повинна отримати альтернативну роботу, діти цих людей повинні отримати певне навчання. Це елементи справедливої довгострокової трансформації вугільних регіонів», — сказав прем’єр.

У серпні минулого року Міністерство енергетики України повідомило, що концепція трансформації вугільних регіонів передбачає поділ всіх державних шахт на три категорії. Перша — це ресурсна база енергетичної компанії «Центренерго».

Передбачається подальше створення вертикально інтегрованої компанії у складі «Центренерго» з найбільш ефективних вугледобувних підприємств.

Чому на Харківщині додаткові ресурси викидають на смітник

Джерело https://kh.depo.ua/ukr/kh/vtracheni-mozhlivosti-chomu-dodatkovi-resursi-vikidayut-na-smitnik-u-kharkovi-202012181258654

Втрачені можливості: Чому на Харківщині…

У Харкові відходи осідають на смітниках та полігонах, де забруднюють навколишнє середовище та сприяють виникненню загорянь. Натомість перероблені відходи могли б приносити значну користь. Наприклад, пластик може йти на покриття доріг та виробництво меблів, а з органічних відходів можна виготовити чудові добрива.

“Я не беру рівень промислових відходів, оскільки це ще куди більший пласт, – розповіла координторка Zero Waste та мережі Екохабів у Харкові Анна Прокаєва. – Якщо говорити про співмірність, то побутові відходи складають лише 2%. Але це те, що утворюється в місті щодня. Ми продукуємо сміття і все це йде на полігон. Це у кращому випадку. І якщо в місті вирішене питання стосовно збору та вивезення побутових відходів, то в невеличких містах та селищах і цього немає. Наприклад, в Люботині підписано договори на вивезення тільки 33% відходів. Усе інше потрапляє у довкілля. Або люди самі спалюють відходи. Це так само є потенційно небезпечним. Наприклад, коли вони спалюють органіку, то це так само призводить до забруднення. Зараз у зимовий період люди спалюють пластикові відходи у своїх печах. Використовують їх як паливо. А тут вже можна говорити про викиди в атмосферу. Ті відходи, які могли би стати вторсировиною, вони по суті спалюються. І це сприяє утворенню шкідливих речовин для людини”.

Звалища Харкова та їх небезпеки

Прокаєва зазначила, що Харківщина як промислово розвинений регіон має певні переваги в плані переробки відходів. Наприклад, саме тут знаходиться єдиний на всю Україну завод з переробки Tetra Pak. Проте на території регіону досі діють несанкціоновані звалища, куди, зокрема, потрапляють небезпечні відходи. Тут мова йде про такі ртутовмісні відходи, як звичайні батарейки, а також енергозберігаючі лампи та градусники, які взагалі проблематично здати на переробку. А для фізичної особи це взагалі неможливо зробити. Це значна проблема, адже залишки ртуті несуть значну загрозу оточуючому середовищу. Так, всього 1 грам речовини здатен забруднити 3,3 млн м.куб. повітря або 200 тис. м.куб. води. Крім того, наявність ртуті в ґрунті та воді може призвести до загибелі представників місцевої флори та фауни. За словами Прокаєвої, у Європейському Союзі ртутовмісні градусники взагалі вважаються якимось архаїчним явищем. Їх навіть неможливо придбати в аптеках, адже вже давно є більш екологічні альтернативи.

Контейнери для роздільного збирання сміття

Також у Харкові досить проблематично здати на переробку такий розповсюджений вид відходів, як батарейки. У місті не так вже багато місць, де можна екологічно позбавитися від такого виду відходів. Самі батарейки містять важкі метали, кислоти та луги. І коли вони потрапляють у воду чи ґрунт, то завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу. За словами екологів, одна пальчикова батарейка здатна забруднити 400 л води та 20 кв. м ґрунту.

Разом із тим, під час епідемії коронавірусу з’явилися нові екологічні виклики. Екологи нарікають на тонни одноразових масок та рукавичок, які знаходять не тільки поблизу людських домівок, а й у морях та океанах. Подібне сміття несе загрозу морській фауні: тварини можуть прийняти одноразові рукавички за їжу, що призведе до їхньої загибелі. Крім того, сміття загрожує і наземним тваринам. Наприклад, вони ризикують заплутатися одноразових масках. Також під час розкладання одноразових масок та рукавичок утворюються мікроскопічні частинки пластику, які забруднюють воду та ґрунт.

“Ще один виклик, що пов’язаний з пандемією коронавірусу, це маски та рукавчики, – зазначила Прокаєва. – Вони є потенційно небезпечними. Так, ці засоби захисту не вважаються небезпечними, але тут проблема в їхній одноразовості. Тобто людина використовує їх один раз та викидає. Можна побачити буквально на вулицях, як управляються з цими відходами. Досить часто вони навіть не потрапляють до урни. Але це більше про культуру споживання. На сьогодні є альтернатива – багаторазові маски. Можна мати кілька в запасі, якщо дотримуватися рекомендацій та змінювати їх кожні дві години. Так само під час коронавірусу зросла кількість одноразового пакування. Особливо у великих містах, де розвинена доставка, де, зазвичай, використовується одноразова тара та пакування. І це в кращому випадку йде на полігон”.

Переробка відходів дозволяє отримати цінний ресурс

“Пластик у нас взагалі є окремою бідою, – підкреслила Прокаєва. – У нас якщо зайти у супермаркет, то в основному всі продукти будуть в одноразовому пакуванні. Ми з’їли сирок, масло чи випили молоко – і все це йде у спільний контейнер. Далі – на захоронення. Проблема в тому, що відбирається лишень ліквідна частина. Це те, що економічно доцільно відібрати і переробити. Більша частина пластикового пакування піде на полігон. Ми кожен день збільшуємо та збільшуємо кількість пластику на полігоні”.

А перероблений пластик може отримати “друге життя”. Наприклад, відповідна сировина йде на виготовлення нових пластикових контейнерів, меблів, канцелярських товарів, елементів міських споруд та покриття доріг. Крім того, з переробленого пластику вже навчилися виготовляти одяг та взуття. Подібний прийом освоїли навіть всесвітньо відомі бренди, які таким чином привертають небайдужих до екології покупців. Тобто пластик, який не потрапляє на полігони, здатен приносити користь.

Пластик може стати вторинною сировиною для виготовлення корисних продуктів

Те саме можна сказати і про органічні відходи. Звісно, органіка не несе такої загрози довкіллю, як батарейки чи пластик. Проте накопичення органічних відходів на полігонах може створити низку проблем. Як розповіла координаторка громадської спілки “Пермакультура в Україні” Ірина Казакова, наявність органіки підвищує ризики виникнення пожеж на сміттєзвалищах. Що у свою чергу може спричинити загоряння й інших небезпечних відходів, які знаходяться поруч. Під час горіння вони виділяють токсичний дим, який завдає нищівного удару як по навколишньому середовищу, так і по здоров’ю людей, яким не пощастило жити поруч з таким полігоном. Крім того, існує висока ймовірність виникнення зсувів, адже самі органічні відходи по своїй природі дуже нестійкі. Ну і вишенька на торті – під час процесу гниття органічні відходи виділяють газ метан, який зокрема сприяє глобальному потеплінню.

“Дуже багато проблем на сміттєзвалищах якраз спричинені органічними відходами, – пояснила Казакова. – А компостування якраз сприятиме тому, що в нас зменшиться кількість сміттєзвалищ, зменшиться їх небезпечність. І фактично ці відходи будуть перетворюватися на ресурс, який ми можемо знов повернути в систему виробництва. Адже завдяки цьому процесу ми отримуємо якісний компост – безкоштовне добриво та джерело корисної мікрофлори для ґрунту”.

Компостування – це чудовий спосіб позбавитися органічних відходів. Воно дає можливість отримувати високоефективні органічні добрива, які здатні покращити ґрунти та отримати стабільні урожаї. У країнах ЄС взагалі планують до 2023 року перейти на окремий збір органічного сміття. Наразі культура роздільного збору відходів там дуже розвинена. Що стосується України, то у нас люди поки що вчаться давати раду органічним відходам. На сьогоднішній день хіба що у Львові діє єдина на всю країну станція з компостування.

“Офіційна статистика дає 93-94%, які ідуть на захоронення, – розповів директор львівського KП “Зeлeнe мiстo” Святoслaв Євтyшeнкo. – У нас на сьогодні біовідходи окремо не збираються. Хоча ця частка складає 30-40%. І проблему можна було перетворити на додатковий прибуток. Якщо окремо збирати біовідходи, то їх можна перетворювати на компост. І навіть на газ. Наприклад, у Львові з’явилася одна єдина компостовня. Вона розпочала свою роботу в тестовому режимі в січні поточного року. Прийом харчових і садових відходів від населення також здійснювався вже з січня. Усі охочі мали можливість привезти органіку на компостування. Весною в місті розпочали розміщувати контейнери для роздільного збору органічних відходів для мешканців багатоповерхівок і бізнесу. Відтак, стартував пілотний проект із роздільного збору та вивезення органіки”.

Також Євтyшeнкo розповів, що цього року у Львові розпочали компостувати листя, яке надходять із парків, скверів і зелених зон. А це не тільки дозволяє позбавитися від подібного сміття, а й дає можливість вирішити проблему з випалюванням листя. Що напрочуд актуально в осінній період. За словами екологів, випалювання не тільки завдає шкоди навколишньому середовищу, а й несе загрозу для здоров’я та самопочуття місцевих мешканців.

Одноразові маски та рукавички забруднюють воду

Як розповіла Казакова, існує три способи переробки органічних відходів – звичайне компостування, вермикомпостування та компостування безпосередньо в грядках. Тут кожен може обрати собі найбільш зручний. Кожен із цих методів має значно більше переваг, ніж коли органічне сміття відправляється на полігон. Навіть при звичайному компостуванні можна отримати цілком безкоштовне та безпечне добриво. Ще один варіант – компостування прямо в грядках. Цей спосіб особливо зручний для людей, які проживають в приватному секторі та не залишають по собі багато відходів. Вони можуть складати органіку прямо на грядках, чим покращувати їх родючість та створювати сприятливий мікроклімат для рослин. А якщо господарі будуть дотримуватися всіх нюансів компостування, то цей процес буде проходити швидко і без неприємного запаху.

Куди більш цікавим способом переробки органічних відходів є вермикомпостування – виготовлення біогумусу за допомогою черв’яків. За словами Казакової, вони переробляють залишки органічних відходів у якісний біогумус, що дозволяє непогано заощаджувати на добривах. Крім того, цей метод є більш ефективним, ніж звичайне компостування. Єдиний мінус полягає втому, що самі черв’яки потребують догляду. Казакова зазначила, що вермикомпостування є цілком природнім процесом. Про надзвичайне значення черв’яків в процесі ґрунтоутворення свого часу повідав всесвітньо відомий вчений Чарльз Дарвін.

“Дарвін займався дослідженням цього питання більше 50 років, – розповіла Казакова. – І прийшов до висновку, що земля стає родючою тільки після того, як багато разів пройде через кишківник дощового черв’яка. Тому компостування і вермікомпостування – це абсолютно природні процеси. Це те, що відбувається в природі, коли на одному місці накопичується органіка. Наприклад, падає листя, росте та потім засихає трава, зверху падає дощ та сніг. Згодом на це все потрапляє сонячне проміння і починається процес розкладання органічної речовини. Це абсолютно природній процес. І таким чином ми отримуємо через певний час ґрунт. І черв’ячки цей процес пришвидшують”.

Людям не вистачає інформації щодо поводження з відходами

“Найважче привчити людей правильно сортувати органіку, – розповів Євтyшeнкo. – Адже всі харчові відходи потрібно викидати без упаковки, пакетів для сміття, пластику тощо. Коли вони потрапляють на станцію, інколи їх доводиться вручну сортувати. І лише тоді органіка йде на компостування. Варто зазначити, що органічні відходи становлять близько половини від усіх відходів, які ми продукуємо. Тому роздільний збір і переробка органіки дає можливість зменшити кількість сміття, яке потрапляє на захоронення. Також ми постійно пояснюємо мешканцям, що важливо сортувати органіку. Адже це не лише дає можливість виготовляти корисний компост, а й зберегти екологію. Наприклад, якщо харчові відходи потрапляють на захоронення разом із пластиком, то утворюються шкідливі гази, які забруднюють довкілля”.

Мікропластик у воді шкодить людям

За його словами, у межах пілотного проекту львів’ян спонукали викидати органіку окремо від загального сміття. Також їм наголошують на вигідності компостування. Як зазначив Євтyшeнкo, одне ОСББ таким чином може за місяць заощадити від 500 до 1300 гривень на оплаті послуг із захоронення побутових відходів.

“Кількість органічних відходів, які потрапляють на компостування, із кожним місяцем зростає, – зазначив він. – Наприклад, якщо за жовтень ми зібрали 514 тонн харчових і садових відходів, то станом на ранок 30 листопада кількість органіки, яка надійшла на компостування, становить 941 тонн, із них 33 – харчові, 918 – садові. І взагалі варто розуміти, що за переробкою відходів майбутнє”.

Разом із тим, пересічний харків’янин мало розуміється на сортуванні відходів. Одні люди ігнорують наявні можливості та не хочуть себе завантажувати сортуванням. Інші ж через брак відповідної інформації роблять це неправильно. Наприклад, у тих же контейнерах для пластику можна часом побачити і скляні пляшки, і звичайне побутове сміття.

“Проблема в тому, як люди поводяться з цими відходами, – наголосила Прокаєва. – Зазвичай, вони обирають найлегший спосіб – все скидають в один контейнер. І потенційна вторсировина перетворюється на сміття. На полігонах, звісно, відбирають. Але відбирають найбільш розповсюджені та цінні речовини – метал, скло. Папір, зазвичай, приходить у такому стані, що він вже нікому не потрібен. Це вже сміття, а не вторсировина. Як ми бачимо, у нас зараз дуже багато баків стоять відкритими. Туди потрапляє вода. Це призводить до того, що там вже не вторсировина, а сміття. І з PET-пляшками аналогічна ситуація. У нас зараз у Харкові при будинках можна частіше побачити баки для різного типу відходів. Але як на мене, занадто маленька інформаційна кампанія. Наприклад, нам люди надсилають фото та запитують, який це вид пластику та у який контейнер його слід викидати. Тобто їм не вистачає відповідної інформації”.

Друге життя для сміття: на Харківщині виготовляють

На Харківщині почали виготовляти скотч, який нічим не поступається звичайному. Але й водночас – нищить тонни сміття.

Джерело:24 канал

Адже екоскотч роблять саме із вторсировини. Шлях від сміття до скотчу – у матеріалі журналістів.

Гори сміття на Зміївській паперовій фабриці отримують друге життя. Лиш мала частка вторсировини – українська.

Виготовлення еко-скотчу


Екоскотч виготовляють із вторсировини / Фото Зміївської паперової фабрики

Вітчизняну, на жаль, і досі не збирають для масової переробки. Тому “тетрапак-упаковку” купують:

  • в Європі;
  • в Китаї.

На фабриці в Змійові до крафт-технологій або переробки зі сміття вдалися ще понад 10 років тому.

З 1 200 тонни макулатори можна виготовити 1 тонну готового паперу,
– розповів директор Зміївської паперової фабрики Юрій Калиниченко.

Деталі виробництва екоскотчу

Екоскотч уперше випустили у 2020 році. Він містить лише 2 складові:

► папір;
► крохмаль.

Саме першу складову отримують зі сміття. Так починається процес переробки упакувань з-під соку.

Вирбництво еко-скотчу


На Харківщині виготовляють екоскотч / Фото Kharkiv Today

“Уявімо собі пральну машину. Тут відбувається так само, але під великим тиском води і маси, а знизу стоять ножі. Шляхом тертя окремо відділяється плівка і маса”, – зазначив працівник цеху паперової фабрики Андрій Пісков.

Плівка стає сировиною для асфальту

Із “тетрапаку” отримують 45% плівки і стільки ж паперового волокна. Блискуча плівка надалі стає сировиною для:

  • черепиці;
  • люків;
  • плитки;
  • з неї навіть стелять асфальт.

З густої рідини знову формують папір – це один з останніх етапів створення екоскотчу. Із велетенських рулонів його нарізають під зручний і звичний нам формат.

Міцність скотчу

Екоскотч міцністю поступається лише армованому. Натомість головна відмінність – легка утилізація. Бо плівка розкладається в землі сотню років і не йде в переробку. А паперовий скотч може піти і на третє коло життя.

Виготовлення паперу


Як виготовляють крафтовий папір / Скриншот з відео

Виготовлення крафт-скотчу

З пропозицією виготовляти крафт-скотч до фабрики звернулося харківське видавництво. І хоча такий виріб дорожчий, фірма все одно прагне пакувати книги із вторсировини в таку ж екообгортку.

Раніше ми запаковували посилки у пластиковий скотч. У нас виникла ідея зробити звичайний паперовий скотч, який розкладатиметься легко, природним чином,
– зауважив директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов.

Він додав, що наразі почали виробництво першої партію, екоскотч використовуватиметься для 20 – 30% пакувань. У видавництві міркують, як оптимізувати процес, бо стрічку перед наклеюванням треба змочити водою.

Чому пластикові упаковки від соку не такі безпечні, як на них написано

Джерело https://www.dw.com/uk/чому-пластикові-упаковки-від-соку-не-такі-безпечні-як-на-них-написано/a-53563669

Чому пластикові упаковки від соку не такі безпечні, як на них написано

Така проста, на перший погляд, річ як пакет від апельсинового соку, може приховувати у собі складну проблему, якщо казати про його переробку для повторного використання. Чимало крамниць і кіосків у Німеччині продають напої у картонних пакетах або пластикових пляшках. І ті, й інші потрапляють у жовтий контейнер для переробки. Але як складається їхня подальша доля? Іншими словами – якою мірою їх використовують у створенні нових продуктів з пластику?

“Щодо вторинної переробки, то пластикова пляшка, мабуть, трохи краща, тому що вона виготовлена, здебільшого, лише з одного сорту пластику. Її легше переробляти, ніж такий багатошаровий матеріал як пакет від напоїв”, – каже Рольф Бушманн, експерт з питань відходів та ресурсів німецької екологічної організації BUND. 

Він пояснює, що переробляють лише паперову частину пакету від напоїв. Решту ж, включно із пластиковим покриттям та алюмінієвою фольгою, буде спалено разом зі звичайними залишками відходів.

Дедалі більше багатошарових упаковок 

Наскільки легко розпізнати багатошарову упаковку? По упаковках від напоїв, як правило, одразу видно, що вони виготовлені з комбінації різних матеріалів. З рештою продуктів, таких як упаковки цукерок, все інакше. Така упаковка може бути виготовлена із складної суміші до 10 різних плівок із пластику, пояснює Йоахім Крістіані, керуючий директор Німецького інституту утилізації “cyclos-HTP”.

Ці крихітні цукеркові обгортки можуть містити кілька шарів різної пластмаси

Ці крихітні цукеркові обгортки можуть містити кілька шарів різної пластмаси

“В останні роки спостерігається тенденція до так званої багатошарової упаковки. Вона є надзвичайно легкою і тонкою. Це економить матеріал, а також викиди CO2 під час транспортування, але її неможливо переробити”, – каже Крістіані. Переробні підприємства поки що не мають можливості розплавляти різні пластмаси одночасно або відокремлювати одні плівки від інших.

Брак переробленого пластику  

Дослідження “cyclus-HTP” 2017 року, присвячене переробці упаковочних відходів, виявило, що третина таких матеріалів узагалі не підлягає вторинній переробці. Щодо решти двох третин, то лише 40% з них було перероблено на новий пластик. А решту було використано як паливо – іншими словами, її спалювали. “Не було економічного чи політичного тиску для того, щоб переробляти більше, – каже Крістіані. – Визначені квоти на переробку були виконані, при цьому переробних заводів існує явно недостатньо”.

Ще одне дослідження 2017 року в галузі хімічної промисловості та утилізації відходів показало, що на сьогоднішній день Німеччина перероблений пластик не дуже використовувала. Як з’ясувало дослідження, лише 12% від загальної кількості виробленого пластику в Німеччині – трохи менше 1,8 мільйона тонн – виготовлялося з вторинної сировини. Натомість цілком нового пластику було синтезовано понад 12 мільйонів тонн.

Під виглядом “зелених” технологій…

Згідно з опитуванням 2018 року, яке провела асоціація захисту споживачів Німеччини, більшість населення хотіла б, аби перероблялося більше пластику, особливо пластикових упаковок.

Хоча деякі товари продаються в упаковці, що рекламується як “виготовлена з вторинної сировини”, Ельке Зальцманн з асоціації vzbv каже, що це твердження вводить в оману. “Воно не говорить про те, скільки саме переробленого матеріалу насправді містить упаковка, – зауважує Зальцманн. – І воно також не означає, що перероблений пластик надходить із зібраних пластикових відходів. Він також може походити із залишків пластику, створених під час виробництва первинного пластику”.

Пластикове сміття, витягнуте з океану, практично не годиться для вторинної переробки

Пластикове сміття, витягнуте з океану, практично не годиться для вторинної переробки

Поняття “океанський пластик”, яке деякі виробники текстилю та взуття використовують для реклами переробленого пластику в своїх лінійках продуктів, також оманливий, продовжує Зальцман. “Пластикові відходи з океану – в занадто поганому стані, аби їх було можливим переробляти. Тож використовуються пластикові відходи з пляжів чи берегів річок”, – пояснює експерт.

Закони проти пластику

Кадри зі сміттям, яке засмічує наші води та вбиває морських тварин, обійшли світ. Вони зіпсували імідж пластику, і політики почали діяти. Багато країн запровадили заборону на товари одноразового використання.

У Німеччині 2019 року набув чинності новий закон про упаковку, який змушує виробників суттєво збільшити обсяг перероблюваних матеріалів в упаковках. У 2022 року їхня частка має зростати, по окремих видах матеріалів, до 90 відсотків, від нинішніх 36 відсотків.

Європейська комісія прагне наблизити країни ЄС поступово до повністю безвідходної економіки. Брюссель вже оголосив план дій зі збереження ресурсів та уникнення відходів.

Переосмислення системи в цілому 

Хоча пластик є дуже корисним матеріалом, в кінці свого життя він створює багато проблем, розповів DW директор екологічної програми EASAC Майкл Нортон, додавши, що потрібно переосмислити всю систему і повністю змінити підходи людей до використання пластику.

Гори пластику в очікуванні переробки для повторного використання

Гори пластику в очікуванні переробки для повторного використання

Йоахім Крістіані каже, що пакувальна промисловість починає наближатися до екологічних вимог. Наразі близько 70% упаковки може бути перероблено на нову пластмасу. Але, як очікується, в майбутньому ця цифра зросте. “95% є цілком реалістичною планкою”, – каже Крістіані. Він додає, що наразі покращуються і методи сортування відходів, і технології виробництва упаковки.

Прозорий пластик переробити найлегше 

На сьогоднішній день найпростіше переробити так звані ПЕТ-пляшки, з поліетилентерефталату, оскільки вони не змішуються з іншими матеріалами. В цьому разі нові пляшки легко можна виготовити зі старих, досягаючи високої квоти переробки. Але проблему може створити колір пляшки.

Пластик сортується за типом, а не за кольором, і якщо змішуються різні кольори пластику, переробник не може використовувати отриманий матеріал для упаковки світлого кольору, як того хочуть багато виробників. У підсумку доводиться виробляти пляшки з нового пластику. “Навіщо розплавляти одноразові пляшки, щоб виробити нові одноразові пляшки, якщо ви можете наповнювати їх до 20 разів?” – запитує еколог з BUND Рольф Бушманн.

«Звідки ви взялися?», або Як активісти вирішують екологічні проблеми і привчають до цього інших

Джерело hromadske.ua

Люди сортують сміття на станції переробки сміття, створеної проектом проект «Україна без сміття» ( «Україна без сміття»)

Люди сортують сміття на станції переробки сміття, створеної проектом проект «Україна без сміття» ( «Україна без сміття»)

Фото:Олександр Хоменко/hromadske

Локальний екологічний активізм в Україні — дуже поширене явище. Люди гуртуються, щоб прибирати прилеглі території та сортувати сміття, висаджувати дерева на місці згорілих лісів і зариблювати занедбані озера. Часом такий локальний екологічний активізм розростається у справжні великі громадські організації, яких в Україні чимало: «Екодія», «Єдина Планета», «Greencubator».

Активісти від Львова до Донбасу вирішують різні екопроблеми раніше, ніж до цього доходять руки державних органів і комунальних служб. Про три такі ініціативи — в матеріалі hromadske.

Рибне місце

Бізнесмен Роман Клак все життя мешкає на Левандівці — західній околиці Львова, тож коли з дерев опадає листя, місцеве Левандівське озеро видно з його вікон.

«Озеро занепадало в мене на очах», — каже Роман.

Левандівське озеро — штучне, його створили ще в 1950-х. Однак протягом 30 років місцева влада його не доглядала. За словами Романа — просто не бачила, адже озеро розташоване далеко від центру міста. Через те, що водойма неглибока, вона швидко заростає водоростями і замулюється, а в період льодоставу все, що там росте, починає гнити — виділяються шкідливі гази, риба гине.

Прочитати статтю повністю за посиланням https://hromadske.ua/posts/zvidki-vi-vzyalisya-abo-yak-aktivisti-virishuyut-ekologichni-problemi-i-privchayut-do-cogo-inshih

Форум «Україна 30»: важливість «зеленого» переходу для розвитку держави

Джерело https://www.kmu.gov.ua/news/forum-ukrayina-30-vazhlivist-zelenogo-perehodu-dlya-rozvitku-derzhavi
Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, представив пріоритетні напрями роботи для енергетичної незалежності України на панельній дискусії у рамках Всеукраїнського форуму «Україна 30», ініційованого Офісом Президента України.

«Зелений перехід» – це не просто світовий тренд, а сьогоднішня реальність, в якій варто і потрібно розвивати  нашу державу. Він передбачає як розвиток сфери енергоефективності в усіх секторах економіки, так і заміщення традиційних енергоресурсів альтернативними видами палива», – пояснив Костянтин Гура.

Окрім очевидних переваг «зеленого» переходу, Україна має міжнародні зобов’язання з цього приводу, зокрема за Угодою про асоціацію з ЄС, Договором про заснування Енергетичного Співтовариства, Паризькою угодою та новим Європейським зеленим курсом.

Працюючи у цьому напрямі, важливо імплементувати необхідні директиви ЄС і прийняти вже розроблені законопроекти.

«Цього тижня у Парламенті заплановано розгляд довгоочікуваного законопроекту «Про енергетичну ефективність». Тож дуже розраховуємо на його підтримку народними депутатами», – нагадав Костянтин Гура.

Керівник Агентства також повідомив про низку інших вже розроблених законопроектів, які потрібно прийняти: «У Верховній Раді зареєстровано низку ініціатив щодо енергосервісу для інвестування у модернізацію бюджетних установ та об’єктів комунальної сфери. Розроблено пропозицію щодо створення Фонду декарбонізації для фінансування заходів з енергоефективності на підприємствах».

Окрім цього, Держенергоефективності із партнерами працює над такими механізмами, як:

– стимулювання встановлення потужностей,  що генерують «чисту» електроенергію для власного споживання;

– запровадження системи видачі гарантій походження енергії з відновлюваних джерел енергії;

– розробкою дорожньої карти розвитку водневої енергетики та іншими.

Підсумовуючи свій виступ, Костянтин Гура акцентував увагу на тому, що «зелений» курс у світі неминучий та вигідний. Навіть за останній рік попри складні часи пандемії в Україні інвестовано 1,3 млрд євро у встановлення 1,6 ГВт потужностей «зеленої» енергетики.

«Важливо прийняти розроблені законопроекти і тоді «зелений» курс стане можливим, економіка – сильнішою, а витрати на оплату енергоносіїв меншими», – наголосив Костянтин Гура.

Разом із цим учасники дискусії обговорили плани та необхідні кроки для інтеграції енергосистеми України до європейської, а також значення цього процесу для енергобезпеки країни.

«Впровадження електронного Контакт – Центру в Хлібодарівській громаді для аналізу даних та звітування органів місцевої влади». Семінари ГО «Водойма».

ГО «Водойма» впроваджує проєкт «Впровадження електронного Контакт – Центру  в Хлібодарівській громаді для аналізу даних та звітування органів місцевої влади» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» в межах національного проєкту «Децентралізація» та Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу» у с. Хлібодарівка Волноваського району Донецької області.

ГО «ВОДОЙМА» було проведено семінари:1) с. Вільне. Тема: «Налагодження співпраці громади з органами влади» 2) с. Сонячне. Тема «Сприяння “Контакт – Центр” до відкритості і підзвітності органів місцевої влади»

У семінарах приймали участь робітники комунальних підприємств, місцеві активісти та інші зацікавлені особи. 

Після обговорення прийняли рішення про необхідність впровадження новітніх технологій для відкритості та підзвітності органів влади, а саме створити систему електронного керування “Контакт – Центр” з мобільним додатком у Хлібодарівській сільській раді, для підвищення ефективності приймання, обробки та виконання звернень громадян, на підготовку звітної та аналітичної інформації щодо роботи зі зверненнями органами місцевої влади.

4854368B-16C5-4D74-A153-52F27EFE7232

HDN: Формування партнерства місцевої влади та молодіжних лідерів Станиці Луганської задля розвитку громади

В межах реалізації проєкту «HDN: Формування партнерства місцевої влади та молодіжних лідерів Станиці Луганської задля розвитку громади» що реалізовує Громадська організація «Чисте поле», для швидкого пошуку необхідних локацій та зручного орієнтування на місцевості мешканців громади та гостей селища, була встановлена  та передана на баланс Станично-Луганської селищної ради ексклюзивна система вуличної навігації, та за для підвищення рівня безпеки в громаді, було придбано дві системи відеоспостереження.


Проєкт реалізовується за підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру ,та за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

HDN: Формування партнерства місцевої влади та молодіжних лідерів Станиці Луганської задля розвитку громади

Громадська організація «Чисте поле», реалізовуючи проєкт «HDN: Формування партнерства місцевої влади та молодіжних лідерів Станиці Луганської задля розвитку громади» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, для швидкого пошуку необхідної локації в межах селища, через що мешканці та гості селища зможуть швидше отримати необхідні послуги, придбано інклюзивну систему сільської вуличної навігації, яка складає два інформаційні пілони, чотири вказівники перехрестя на автономних опорах та 64 вуличні таблички. Тож з нетерпінням чекаємо коли партнер проєкту Станично-Луганська селищна рада встановить обладнання на вулицях селища!