Друге життя для сміття: на Харківщині виготовляють

На Харківщині почали виготовляти скотч, який нічим не поступається звичайному. Але й водночас – нищить тонни сміття.

Джерело:24 канал

Адже екоскотч роблять саме із вторсировини. Шлях від сміття до скотчу – у матеріалі журналістів.

Гори сміття на Зміївській паперовій фабриці отримують друге життя. Лиш мала частка вторсировини – українська.

Виготовлення еко-скотчу


Екоскотч виготовляють із вторсировини / Фото Зміївської паперової фабрики

Вітчизняну, на жаль, і досі не збирають для масової переробки. Тому “тетрапак-упаковку” купують:

  • в Європі;
  • в Китаї.

На фабриці в Змійові до крафт-технологій або переробки зі сміття вдалися ще понад 10 років тому.

З 1 200 тонни макулатори можна виготовити 1 тонну готового паперу,
– розповів директор Зміївської паперової фабрики Юрій Калиниченко.

Деталі виробництва екоскотчу

Екоскотч уперше випустили у 2020 році. Він містить лише 2 складові:

► папір;
► крохмаль.

Саме першу складову отримують зі сміття. Так починається процес переробки упакувань з-під соку.

Вирбництво еко-скотчу


На Харківщині виготовляють екоскотч / Фото Kharkiv Today

“Уявімо собі пральну машину. Тут відбувається так само, але під великим тиском води і маси, а знизу стоять ножі. Шляхом тертя окремо відділяється плівка і маса”, – зазначив працівник цеху паперової фабрики Андрій Пісков.

Плівка стає сировиною для асфальту

Із “тетрапаку” отримують 45% плівки і стільки ж паперового волокна. Блискуча плівка надалі стає сировиною для:

  • черепиці;
  • люків;
  • плитки;
  • з неї навіть стелять асфальт.

З густої рідини знову формують папір – це один з останніх етапів створення екоскотчу. Із велетенських рулонів його нарізають під зручний і звичний нам формат.

Міцність скотчу

Екоскотч міцністю поступається лише армованому. Натомість головна відмінність – легка утилізація. Бо плівка розкладається в землі сотню років і не йде в переробку. А паперовий скотч може піти і на третє коло життя.

Виготовлення паперу


Як виготовляють крафтовий папір / Скриншот з відео

Виготовлення крафт-скотчу

З пропозицією виготовляти крафт-скотч до фабрики звернулося харківське видавництво. І хоча такий виріб дорожчий, фірма все одно прагне пакувати книги із вторсировини в таку ж екообгортку.

Раніше ми запаковували посилки у пластиковий скотч. У нас виникла ідея зробити звичайний паперовий скотч, який розкладатиметься легко, природним чином,
– зауважив директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов.

Він додав, що наразі почали виробництво першої партію, екоскотч використовуватиметься для 20 – 30% пакувань. У видавництві міркують, як оптимізувати процес, бо стрічку перед наклеюванням треба змочити водою.

Чому пластикові упаковки від соку не такі безпечні, як на них написано

Джерело https://www.dw.com/uk/чому-пластикові-упаковки-від-соку-не-такі-безпечні-як-на-них-написано/a-53563669

Чому пластикові упаковки від соку не такі безпечні, як на них написано

Така проста, на перший погляд, річ як пакет від апельсинового соку, може приховувати у собі складну проблему, якщо казати про його переробку для повторного використання. Чимало крамниць і кіосків у Німеччині продають напої у картонних пакетах або пластикових пляшках. І ті, й інші потрапляють у жовтий контейнер для переробки. Але як складається їхня подальша доля? Іншими словами – якою мірою їх використовують у створенні нових продуктів з пластику?

“Щодо вторинної переробки, то пластикова пляшка, мабуть, трохи краща, тому що вона виготовлена, здебільшого, лише з одного сорту пластику. Її легше переробляти, ніж такий багатошаровий матеріал як пакет від напоїв”, – каже Рольф Бушманн, експерт з питань відходів та ресурсів німецької екологічної організації BUND. 

Він пояснює, що переробляють лише паперову частину пакету від напоїв. Решту ж, включно із пластиковим покриттям та алюмінієвою фольгою, буде спалено разом зі звичайними залишками відходів.

Дедалі більше багатошарових упаковок 

Наскільки легко розпізнати багатошарову упаковку? По упаковках від напоїв, як правило, одразу видно, що вони виготовлені з комбінації різних матеріалів. З рештою продуктів, таких як упаковки цукерок, все інакше. Така упаковка може бути виготовлена із складної суміші до 10 різних плівок із пластику, пояснює Йоахім Крістіані, керуючий директор Німецького інституту утилізації “cyclos-HTP”.

Ці крихітні цукеркові обгортки можуть містити кілька шарів різної пластмаси

Ці крихітні цукеркові обгортки можуть містити кілька шарів різної пластмаси

“В останні роки спостерігається тенденція до так званої багатошарової упаковки. Вона є надзвичайно легкою і тонкою. Це економить матеріал, а також викиди CO2 під час транспортування, але її неможливо переробити”, – каже Крістіані. Переробні підприємства поки що не мають можливості розплавляти різні пластмаси одночасно або відокремлювати одні плівки від інших.

Брак переробленого пластику  

Дослідження “cyclus-HTP” 2017 року, присвячене переробці упаковочних відходів, виявило, що третина таких матеріалів узагалі не підлягає вторинній переробці. Щодо решти двох третин, то лише 40% з них було перероблено на новий пластик. А решту було використано як паливо – іншими словами, її спалювали. “Не було економічного чи політичного тиску для того, щоб переробляти більше, – каже Крістіані. – Визначені квоти на переробку були виконані, при цьому переробних заводів існує явно недостатньо”.

Ще одне дослідження 2017 року в галузі хімічної промисловості та утилізації відходів показало, що на сьогоднішній день Німеччина перероблений пластик не дуже використовувала. Як з’ясувало дослідження, лише 12% від загальної кількості виробленого пластику в Німеччині – трохи менше 1,8 мільйона тонн – виготовлялося з вторинної сировини. Натомість цілком нового пластику було синтезовано понад 12 мільйонів тонн.

Під виглядом “зелених” технологій…

Згідно з опитуванням 2018 року, яке провела асоціація захисту споживачів Німеччини, більшість населення хотіла б, аби перероблялося більше пластику, особливо пластикових упаковок.

Хоча деякі товари продаються в упаковці, що рекламується як “виготовлена з вторинної сировини”, Ельке Зальцманн з асоціації vzbv каже, що це твердження вводить в оману. “Воно не говорить про те, скільки саме переробленого матеріалу насправді містить упаковка, – зауважує Зальцманн. – І воно також не означає, що перероблений пластик надходить із зібраних пластикових відходів. Він також може походити із залишків пластику, створених під час виробництва первинного пластику”.

Пластикове сміття, витягнуте з океану, практично не годиться для вторинної переробки

Пластикове сміття, витягнуте з океану, практично не годиться для вторинної переробки

Поняття “океанський пластик”, яке деякі виробники текстилю та взуття використовують для реклами переробленого пластику в своїх лінійках продуктів, також оманливий, продовжує Зальцман. “Пластикові відходи з океану – в занадто поганому стані, аби їх було можливим переробляти. Тож використовуються пластикові відходи з пляжів чи берегів річок”, – пояснює експерт.

Закони проти пластику

Кадри зі сміттям, яке засмічує наші води та вбиває морських тварин, обійшли світ. Вони зіпсували імідж пластику, і політики почали діяти. Багато країн запровадили заборону на товари одноразового використання.

У Німеччині 2019 року набув чинності новий закон про упаковку, який змушує виробників суттєво збільшити обсяг перероблюваних матеріалів в упаковках. У 2022 року їхня частка має зростати, по окремих видах матеріалів, до 90 відсотків, від нинішніх 36 відсотків.

Європейська комісія прагне наблизити країни ЄС поступово до повністю безвідходної економіки. Брюссель вже оголосив план дій зі збереження ресурсів та уникнення відходів.

Переосмислення системи в цілому 

Хоча пластик є дуже корисним матеріалом, в кінці свого життя він створює багато проблем, розповів DW директор екологічної програми EASAC Майкл Нортон, додавши, що потрібно переосмислити всю систему і повністю змінити підходи людей до використання пластику.

Гори пластику в очікуванні переробки для повторного використання

Гори пластику в очікуванні переробки для повторного використання

Йоахім Крістіані каже, що пакувальна промисловість починає наближатися до екологічних вимог. Наразі близько 70% упаковки може бути перероблено на нову пластмасу. Але, як очікується, в майбутньому ця цифра зросте. “95% є цілком реалістичною планкою”, – каже Крістіані. Він додає, що наразі покращуються і методи сортування відходів, і технології виробництва упаковки.

Прозорий пластик переробити найлегше 

На сьогоднішній день найпростіше переробити так звані ПЕТ-пляшки, з поліетилентерефталату, оскільки вони не змішуються з іншими матеріалами. В цьому разі нові пляшки легко можна виготовити зі старих, досягаючи високої квоти переробки. Але проблему може створити колір пляшки.

Пластик сортується за типом, а не за кольором, і якщо змішуються різні кольори пластику, переробник не може використовувати отриманий матеріал для упаковки світлого кольору, як того хочуть багато виробників. У підсумку доводиться виробляти пляшки з нового пластику. “Навіщо розплавляти одноразові пляшки, щоб виробити нові одноразові пляшки, якщо ви можете наповнювати їх до 20 разів?” – запитує еколог з BUND Рольф Бушманн.

«Звідки ви взялися?», або Як активісти вирішують екологічні проблеми і привчають до цього інших

Джерело hromadske.ua

Люди сортують сміття на станції переробки сміття, створеної проектом проект «Україна без сміття» ( «Україна без сміття»)

Люди сортують сміття на станції переробки сміття, створеної проектом проект «Україна без сміття» ( «Україна без сміття»)

Фото:Олександр Хоменко/hromadske

Локальний екологічний активізм в Україні — дуже поширене явище. Люди гуртуються, щоб прибирати прилеглі території та сортувати сміття, висаджувати дерева на місці згорілих лісів і зариблювати занедбані озера. Часом такий локальний екологічний активізм розростається у справжні великі громадські організації, яких в Україні чимало: «Екодія», «Єдина Планета», «Greencubator».

Активісти від Львова до Донбасу вирішують різні екопроблеми раніше, ніж до цього доходять руки державних органів і комунальних служб. Про три такі ініціативи — в матеріалі hromadske.

Рибне місце

Бізнесмен Роман Клак все життя мешкає на Левандівці — західній околиці Львова, тож коли з дерев опадає листя, місцеве Левандівське озеро видно з його вікон.

«Озеро занепадало в мене на очах», — каже Роман.

Левандівське озеро — штучне, його створили ще в 1950-х. Однак протягом 30 років місцева влада його не доглядала. За словами Романа — просто не бачила, адже озеро розташоване далеко від центру міста. Через те, що водойма неглибока, вона швидко заростає водоростями і замулюється, а в період льодоставу все, що там росте, починає гнити — виділяються шкідливі гази, риба гине.

Прочитати статтю повністю за посиланням https://hromadske.ua/posts/zvidki-vi-vzyalisya-abo-yak-aktivisti-virishuyut-ekologichni-problemi-i-privchayut-do-cogo-inshih

Форум «Україна 30»: важливість «зеленого» переходу для розвитку держави

Джерело https://www.kmu.gov.ua/news/forum-ukrayina-30-vazhlivist-zelenogo-perehodu-dlya-rozvitku-derzhavi
Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, представив пріоритетні напрями роботи для енергетичної незалежності України на панельній дискусії у рамках Всеукраїнського форуму «Україна 30», ініційованого Офісом Президента України.

«Зелений перехід» – це не просто світовий тренд, а сьогоднішня реальність, в якій варто і потрібно розвивати  нашу державу. Він передбачає як розвиток сфери енергоефективності в усіх секторах економіки, так і заміщення традиційних енергоресурсів альтернативними видами палива», – пояснив Костянтин Гура.

Окрім очевидних переваг «зеленого» переходу, Україна має міжнародні зобов’язання з цього приводу, зокрема за Угодою про асоціацію з ЄС, Договором про заснування Енергетичного Співтовариства, Паризькою угодою та новим Європейським зеленим курсом.

Працюючи у цьому напрямі, важливо імплементувати необхідні директиви ЄС і прийняти вже розроблені законопроекти.

«Цього тижня у Парламенті заплановано розгляд довгоочікуваного законопроекту «Про енергетичну ефективність». Тож дуже розраховуємо на його підтримку народними депутатами», – нагадав Костянтин Гура.

Керівник Агентства також повідомив про низку інших вже розроблених законопроектів, які потрібно прийняти: «У Верховній Раді зареєстровано низку ініціатив щодо енергосервісу для інвестування у модернізацію бюджетних установ та об’єктів комунальної сфери. Розроблено пропозицію щодо створення Фонду декарбонізації для фінансування заходів з енергоефективності на підприємствах».

Окрім цього, Держенергоефективності із партнерами працює над такими механізмами, як:

– стимулювання встановлення потужностей,  що генерують «чисту» електроенергію для власного споживання;

– запровадження системи видачі гарантій походження енергії з відновлюваних джерел енергії;

– розробкою дорожньої карти розвитку водневої енергетики та іншими.

Підсумовуючи свій виступ, Костянтин Гура акцентував увагу на тому, що «зелений» курс у світі неминучий та вигідний. Навіть за останній рік попри складні часи пандемії в Україні інвестовано 1,3 млрд євро у встановлення 1,6 ГВт потужностей «зеленої» енергетики.

«Важливо прийняти розроблені законопроекти і тоді «зелений» курс стане можливим, економіка – сильнішою, а витрати на оплату енергоносіїв меншими», – наголосив Костянтин Гура.

Разом із цим учасники дискусії обговорили плани та необхідні кроки для інтеграції енергосистеми України до європейської, а також значення цього процесу для енергобезпеки країни.

«Впровадження електронного Контакт – Центру в Хлібодарівській громаді для аналізу даних та звітування органів місцевої влади». Семінари ГО «Водойма».

ГО «Водойма» впроваджує проєкт «Впровадження електронного Контакт – Центру  в Хлібодарівській громаді для аналізу даних та звітування органів місцевої влади» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» в межах національного проєкту «Децентралізація» та Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу» у с. Хлібодарівка Волноваського району Донецької області.

ГО «ВОДОЙМА» було проведено семінари:1) с. Вільне. Тема: «Налагодження співпраці громади з органами влади» 2) с. Сонячне. Тема «Сприяння “Контакт – Центр” до відкритості і підзвітності органів місцевої влади»

У семінарах приймали участь робітники комунальних підприємств, місцеві активісти та інші зацікавлені особи. 

Після обговорення прийняли рішення про необхідність впровадження новітніх технологій для відкритості та підзвітності органів влади, а саме створити систему електронного керування “Контакт – Центр” з мобільним додатком у Хлібодарівській сільській раді, для підвищення ефективності приймання, обробки та виконання звернень громадян, на підготовку звітної та аналітичної інформації щодо роботи зі зверненнями органами місцевої влади.

4854368B-16C5-4D74-A153-52F27EFE7232

HDN: Формування партнерства місцевої влади та молодіжних лідерів Станиці Луганської задля розвитку громади

В межах реалізації проєкту «HDN: Формування партнерства місцевої влади та молодіжних лідерів Станиці Луганської задля розвитку громади» що реалізовує Громадська організація «Чисте поле», для швидкого пошуку необхідних локацій та зручного орієнтування на місцевості мешканців громади та гостей селища, була встановлена  та передана на баланс Станично-Луганської селищної ради ексклюзивна система вуличної навігації, та за для підвищення рівня безпеки в громаді, було придбано дві системи відеоспостереження.


Проєкт реалізовується за підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру ,та за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

HDN: Формування партнерства місцевої влади та молодіжних лідерів Станиці Луганської задля розвитку громади

Громадська організація «Чисте поле», реалізовуючи проєкт «HDN: Формування партнерства місцевої влади та молодіжних лідерів Станиці Луганської задля розвитку громади» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, для швидкого пошуку необхідної локації в межах селища, через що мешканці та гості селища зможуть швидше отримати необхідні послуги, придбано інклюзивну систему сільської вуличної навігації, яка складає два інформаційні пілони, чотири вказівники перехрестя на автономних опорах та 64 вуличні таблички. Тож з нетерпінням чекаємо коли партнер проєкту Станично-Луганська селищна рада встановить обладнання на вулицях селища!

Модернізація гідропоста для автоматизованого контролю підтоплень в смт. Білолуцьк” ГО “НОВИЙ СВІТ”

Діяльність за проєктом “Модернізація гідропоста для автоматизованого контролю підтоплень в смт. Білолуцьк” ГО “НОВИЙ СВІТ”.
Одним із джерел первинної інформації про стан навколишнього середовища є метеорологічні станції, які проводять агрометеорологічні та гідрометеорологічні спостереження. Для того, щоб отримувати більш детальну інформацію про стан довкілля Луганської області, необхідно розширити автоматизацію гідропосту метеорологічної станції у смт. Білолуцьк, який розташований на півночі Луганської області.
Зараз закуплена і передана і передана друга частина обладнання, а саме ноутбук та сейф для зберігання приладів. 
Проєкт реалізується ГО «НОВИЙ СВІТ» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Cемінар ГО “НОВИЙ СВІТ” «Метеорологічне та агрометеорологічне забезпечення».

«Метеорологічне та агрометеорологічне забезпечення». Cемінар ГО “НОВИЙ СВІТ”.
10.11.2020 був проведений онлайн-семінар «Метеорологічне та агрометеорологічне забезпечення» за проєктом «Модернізація гідропоста для автоматизованого контролю підтоплень в смт. Білолуцьк», що реалізується ГО «НОВИЙ СВІТ» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
В семінарі взяли участь представники ЛУГАНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ З ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЇ, представники громадських організацій з Луганської та Донецької областей та інші зацікавлені темою моніторингу довкілля. Спікерками семінару виступили провiдна синоптик Луганського обласного центру з гідрометеорології Криваль Дар’я Сергіївна та агрометеоролог першої категории Лисенко Наталія Володимирівна.