Чому пластикові упаковки від соку не такі безпечні, як на них написано

Джерело https://www.dw.com/uk/чому-пластикові-упаковки-від-соку-не-такі-безпечні-як-на-них-написано/a-53563669

Чому пластикові упаковки від соку не такі безпечні, як на них написано

Така проста, на перший погляд, річ як пакет від апельсинового соку, може приховувати у собі складну проблему, якщо казати про його переробку для повторного використання. Чимало крамниць і кіосків у Німеччині продають напої у картонних пакетах або пластикових пляшках. І ті, й інші потрапляють у жовтий контейнер для переробки. Але як складається їхня подальша доля? Іншими словами – якою мірою їх використовують у створенні нових продуктів з пластику?

“Щодо вторинної переробки, то пластикова пляшка, мабуть, трохи краща, тому що вона виготовлена, здебільшого, лише з одного сорту пластику. Її легше переробляти, ніж такий багатошаровий матеріал як пакет від напоїв”, – каже Рольф Бушманн, експерт з питань відходів та ресурсів німецької екологічної організації BUND. 

Він пояснює, що переробляють лише паперову частину пакету від напоїв. Решту ж, включно із пластиковим покриттям та алюмінієвою фольгою, буде спалено разом зі звичайними залишками відходів.

Дедалі більше багатошарових упаковок 

Наскільки легко розпізнати багатошарову упаковку? По упаковках від напоїв, як правило, одразу видно, що вони виготовлені з комбінації різних матеріалів. З рештою продуктів, таких як упаковки цукерок, все інакше. Така упаковка може бути виготовлена із складної суміші до 10 різних плівок із пластику, пояснює Йоахім Крістіані, керуючий директор Німецького інституту утилізації “cyclos-HTP”.

Ці крихітні цукеркові обгортки можуть містити кілька шарів різної пластмаси

Ці крихітні цукеркові обгортки можуть містити кілька шарів різної пластмаси

“В останні роки спостерігається тенденція до так званої багатошарової упаковки. Вона є надзвичайно легкою і тонкою. Це економить матеріал, а також викиди CO2 під час транспортування, але її неможливо переробити”, – каже Крістіані. Переробні підприємства поки що не мають можливості розплавляти різні пластмаси одночасно або відокремлювати одні плівки від інших.

Брак переробленого пластику  

Дослідження “cyclus-HTP” 2017 року, присвячене переробці упаковочних відходів, виявило, що третина таких матеріалів узагалі не підлягає вторинній переробці. Щодо решти двох третин, то лише 40% з них було перероблено на новий пластик. А решту було використано як паливо – іншими словами, її спалювали. “Не було економічного чи політичного тиску для того, щоб переробляти більше, – каже Крістіані. – Визначені квоти на переробку були виконані, при цьому переробних заводів існує явно недостатньо”.

Ще одне дослідження 2017 року в галузі хімічної промисловості та утилізації відходів показало, що на сьогоднішній день Німеччина перероблений пластик не дуже використовувала. Як з’ясувало дослідження, лише 12% від загальної кількості виробленого пластику в Німеччині – трохи менше 1,8 мільйона тонн – виготовлялося з вторинної сировини. Натомість цілком нового пластику було синтезовано понад 12 мільйонів тонн.

Під виглядом “зелених” технологій…

Згідно з опитуванням 2018 року, яке провела асоціація захисту споживачів Німеччини, більшість населення хотіла б, аби перероблялося більше пластику, особливо пластикових упаковок.

Хоча деякі товари продаються в упаковці, що рекламується як “виготовлена з вторинної сировини”, Ельке Зальцманн з асоціації vzbv каже, що це твердження вводить в оману. “Воно не говорить про те, скільки саме переробленого матеріалу насправді містить упаковка, – зауважує Зальцманн. – І воно також не означає, що перероблений пластик надходить із зібраних пластикових відходів. Він також може походити із залишків пластику, створених під час виробництва первинного пластику”.

Пластикове сміття, витягнуте з океану, практично не годиться для вторинної переробки

Пластикове сміття, витягнуте з океану, практично не годиться для вторинної переробки

Поняття “океанський пластик”, яке деякі виробники текстилю та взуття використовують для реклами переробленого пластику в своїх лінійках продуктів, також оманливий, продовжує Зальцман. “Пластикові відходи з океану – в занадто поганому стані, аби їх було можливим переробляти. Тож використовуються пластикові відходи з пляжів чи берегів річок”, – пояснює експерт.

Закони проти пластику

Кадри зі сміттям, яке засмічує наші води та вбиває морських тварин, обійшли світ. Вони зіпсували імідж пластику, і політики почали діяти. Багато країн запровадили заборону на товари одноразового використання.

У Німеччині 2019 року набув чинності новий закон про упаковку, який змушує виробників суттєво збільшити обсяг перероблюваних матеріалів в упаковках. У 2022 року їхня частка має зростати, по окремих видах матеріалів, до 90 відсотків, від нинішніх 36 відсотків.

Європейська комісія прагне наблизити країни ЄС поступово до повністю безвідходної економіки. Брюссель вже оголосив план дій зі збереження ресурсів та уникнення відходів.

Переосмислення системи в цілому 

Хоча пластик є дуже корисним матеріалом, в кінці свого життя він створює багато проблем, розповів DW директор екологічної програми EASAC Майкл Нортон, додавши, що потрібно переосмислити всю систему і повністю змінити підходи людей до використання пластику.

Гори пластику в очікуванні переробки для повторного використання

Гори пластику в очікуванні переробки для повторного використання

Йоахім Крістіані каже, що пакувальна промисловість починає наближатися до екологічних вимог. Наразі близько 70% упаковки може бути перероблено на нову пластмасу. Але, як очікується, в майбутньому ця цифра зросте. “95% є цілком реалістичною планкою”, – каже Крістіані. Він додає, що наразі покращуються і методи сортування відходів, і технології виробництва упаковки.

Прозорий пластик переробити найлегше 

На сьогоднішній день найпростіше переробити так звані ПЕТ-пляшки, з поліетилентерефталату, оскільки вони не змішуються з іншими матеріалами. В цьому разі нові пляшки легко можна виготовити зі старих, досягаючи високої квоти переробки. Але проблему може створити колір пляшки.

Пластик сортується за типом, а не за кольором, і якщо змішуються різні кольори пластику, переробник не може використовувати отриманий матеріал для упаковки світлого кольору, як того хочуть багато виробників. У підсумку доводиться виробляти пляшки з нового пластику. “Навіщо розплавляти одноразові пляшки, щоб виробити нові одноразові пляшки, якщо ви можете наповнювати їх до 20 разів?” – запитує еколог з BUND Рольф Бушманн.

Сміття-це наші гроші

Зі сторінки Ігор Олексюк:

Сьогодні у Львові був учасником конференції «Чисте довкілля-здорове життя», де своїм досвідом управління муніципальними відходами ділились представники німецьких компаній. Цікаво було почути про різні аспекти роботи, про збір та утилізацію сміття, про поводження з небезпечними відходами, про роботу комунальних підприємств (яких у Німеччини всього 500 але 5 тисяч приватних підприємств). Сміття це наші гроші, ми маємо платити за це сміття але можна на ньому і заробляти. І ще дуже важливим кроком до вирішення проблеми з відходами є просвітницька робота серед населення та об’єднання зусиль органів влади, керівників компаній та громадських організацій

фото: Ігор Олексюк

Читать далее

Із грибних відходів створили паливо, що може замінити бензин

Джерело: agroday.com.ua

Дослідники з Національного університету Сінгапуру знайшли революційний спосіб перетворення грибних відходів у біопаливо, пише Silicon Republic.

Зазвичай виробляють біопаливо з типових продовольчих культур. Однак цей підхід є дуже дорогим і конкурує з виробництвом продуктів харчування у використанні земельних, водних, енергетичних та інших екологічних ресурсів.

Читать далее

Японське агентство з міжнародного співробітництва (JICA) досліджуватиме перспективи виробництва енергії із сміття в Україні

Джерело:Державне агенство з енергоефективності та енергозбереження України

Впровадження в Україні проектів із альтернативних видів палива, у тому числі зі сміття, за участю японських технологій та інвестицій обговорив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук із постійним представником регіонального офісу JICA (https://www.jica.go.jp) в Україні Takaaki Kawano.

Агентство JICA – всесвітньо відома японська урядова організація з надання технічної, грантової допомоги та пільгових кредитів урядам іноземних держав.

Читать далее

Україна може заміщувати до 1 млрд м3 газу у рік завдяки використанню сміття для генерації енергії

Джерело: saee.gov.ua

На цьому наголосив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, виступаючи на круглому столі «Використання твердих побутових відходів як джерела енергії для виробництва теплової та електричної енергії в Україні», організованому Держенергоефективності спільно з УСПП.

«У 2017 р. населення, бюджетна сфера та ТКЕ спожили газу на 6 млрд м3 менше порівняно з 2014 роком. Тобто, 1,2 млрд євро не витрачено на закупівлю газу у 2017 році. Наше завдання до 2022 р. – скоротити використання газу на 5 млрд м3. Ми будемо поступово йти до мети, стимулюючи встановлення об’єктів з використанням відновлюваних джерел енергії, у тому числі з відходів», – повідомив С. Савчук.

Читать далее

В Киеве установят контейнеры для сбора опасных отходов

Источник: delo.ua© delo.ua

150 контейнеров для опасных отходов в ближайшее время появятся на улицах города Киева. Об этом в комментарии Delo.UA сообщил представитель КП “Киевкоммунсервис” Игорь Мороз.

“Контейнеры уже закуплены. Также мы купили автомобиль, который будет вывозить опасный мусор — батарейки, лампочки, ртутные термометры. К тому же с районными администрациями согласованны места, где они будут находиться”, — сообщил он.

Читать далее

У Золотоноші збудують біоТЕС

1291842131_2
З Монастирища в Золотоношу йде інвестор: товариство «Котельно-механічний завод «Пархоменко» — з проектом будівництва теплоелектростанції, яка працюватиме на біопаливі. Є шанси, що об’єкт може запрацювати з січня 2020 року. Причому, собівартість такої електроенергії буде вчетверо дешевша: держава встановила ставки «зеленого тарифу».

Товариство «Котельно-механічний завод «Пархоменко» має безпосередній зв’язок з колишнім заводом «Теком», що славився випуском котлів. У скрутні часи йому дали друге дихання брати Пархоменки. Нині завод має намір розвинути ще один напрямок: генерацію електроенергії з альтернативних джерел, і береться спорудити в Золотоноші біоелектростанцію. Такий об’єкт Пархоменки хотіли розмістити в себе у Монастирищі, однак там не настільки розвинута промисловість, щоб споживати таку кількість електроенергії. А в Золотоноші є потреба у спорудженні додаткової підстанції для охочих розмістити тут своє виробництво.

З приводу біоТЕС уже були попередні перемовини, а минулого тижня в Золотоніській міськраді відбулася зустріч за участю міського голови Золотоноші Віталія Войцехівського, начальників управлінь, представників архітектурної служби, Держгеокадастру, РЕМу, продспоживслужби з директором фірми-забудовника Олексієм Пархоменком.

Під майбутню ТЕС у Золотоноші планують надати ділянку в районі промислової забудови по вулиці Обухова, де розміщуватиметься індустріальний парк, — раніше тут діяли промислові підприємства. Олексій Пархоменко ознайомив присутніх з інвестиційними планами, акцентуючи на тому, що нова електростанція буде екологічно чистою, її будуватимуть європейці. Сума інвестицій — від 35 до 40 мільйонів євро. Станція вироблятиме від 6 до 12 мегават, електроенергія скидатиметься в загальну енергосистему України. Біокіловати зможе споживати не тільки Золотоноша, а й усе Лівобережжя. Для роботи ТЕС використовуватиме тріски, солому, відходи зернових. У перспективі — культивування енергетичної лози. За добу станція «споживатиме» 450-500 тонн сировини. Безперебійність гарантуватимуть графіки поставок від лісгоспів, інших господарників.

Олексій Пархоменко наголосив на тому, що їхнє підприємство працює офіційно, прозоро, із містом підписує соціальну угоду. Для міста це додаткові робочі місця, податки, підтримка соціальної сфери.

Учасники зустрічі ухвалили покроковий алгоритм дій у впровадженні нового інвестиційного проекту та домовилися підписати угоду про наміри.

Валентина АНДРІЙЧЕНКО 

www.kray.ck.ua

У Дніпрі працює найпотужніша в Україні котельня на пелетах з соняшникового лушпиння

Другий рік поспіль у Дніпрі по вулиці Космічна, 17-б працює твердопаливна котельня на пелетах з соняшникового лушпиння загальною потужністю 10,5 МВт.
Відмовившись від природного газу, об’єкт щорічно економить близько 2 мільйонів кубометрів газу або 600 тисяч гривень, передає ДнепрCity.net.

Читати далі 

В Києві відбувся НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ «ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ: ЗАКОНОДАВСТВО, ЕКОНОМІКА, ТЕХНОЛОГІЇ»

Дорогі друзі, як вам співвідношення 1:700 ? Нічого незвичного, якщо йдеться про масштаб на карті, хвилююче, якщо про шанси на виграш в лотерею, катастрофічно, коли це-екологічна статистика країни. Саме так, сьогодні на одного жителя України припадає 700 тон відходів. Відчуваєте як за спиною кожного  з нас тягнеться приблизно десять вантажних залізничних вагонів зі сміттям?

І ми теж чуємо як стогне розхитана екологічна колія, що ледве тримає переповнений состав. Саме тому 22-23 листопада 2016 року в м.Києві,  в приміщенні Великого конференц-залу Президії Національної академії наук України ( вул.Володимирська, 55) , відбувся НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ «ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ: ЗАКОНОДАВСТВО, ЕКОНОМІКА, ТЕХНОЛОГІЇ».

Недава Олег Анатолійович, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Привітання учасників форуму
Недава Олег Анатолійович, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Привітання учасників форуму

Тимочко Тетяна Валентинівна,голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України
Тимочко Тетяна Валентинівна,голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України

Метою проведення форуму було обговорення низки питань, що стосуються раціонального поводження з небезпечними відходами, ефективного управління цією галуззю, підвищення рівня обізнаності та мотивації громадян, збільшення відсотка перероблених відходів та повторно використаної сировини, гармонізації українського та європейського законодавства тощо. До участі у форумі були запрошені широкі кола учасників, зокрема: народні депутати України, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, що здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами, представники наукових кіл та громадських організацій.
Конференційні заходи розпочали з пленарної сесії та обговорення проблем та перспектив формування Стратегії поводження з небезпечними відходами в Україні, а саме :
– Питання у сфері поводження з небезпечними відходами та шляхи їх розв’язання на законодавчому рівні;
– Небезпечні відходи в Україні: регіональні відмінності, оцінювання небезпеки та напрями поводження з ними;
– Необхідність розроблення та ухвалення Стратегії поводження з небезпечними відходами в Україні, посилення державного контролю у цей сфері;
– Необхідність удосконалення ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами.

Круглий стіл з правового регулювання та формування стратегії управління медичними відходами

Ведучій круглого столу з екологічно дружніх технологій утилізації небезпечних відходів Ігнатенко Олександр Павлович, кандидат економічних наук, докторант Національної академії державного управління при Президентові України, президент Екологічної рециклінгової асоціації України

Лебедєва Аліна Володимирівна, кандидат юридичних наук,керівник напряму вдосконалення державної політики в сфері енергоефективного освітлення Проекту ПРООН “Трансформація ринку в напрямку енергоефекитвного освітлення”

Круглі столи було поділено на шість тематичних блоків: про проблем поводження з непридатними пестицидами в Україні (екологічні, економічні та соціальні наслідки); правове регулювання та формування стратегії управління медичними відходами; проблеми поводження з радіоактивними відходами: міжнародна практика та досвід України; екологічно дружні технології утилізації небезпечних відходів; впровадження в Україні європейський підходів до управління відходами електричного та електронного обладнання; засади екологічно безпечного поводження з рідкими небезпечними відходами.

Учасники Форуму висловили пропозиції для розв’язання проблем, пов’язаних з небезпечними відходами, серед яких ключовими є:
– розробити та ухвалити законопроекти щодо посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства у сфері поводження з небезпечними відходами.
– розглянути та ухвалити проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з небезпечними відходами» № 5354 від 03.11.2016 р., у якому пропонується зробити суворішими умови поводження з небезпечними відходами та посилити контроль за видачами ліцензій;
– ухвалити проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами щодо запобігання негативній дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище» № 3198 від 30.09.2015 р., положення якого спрямовані на створення та забезпечення ефективного функціонування системи збирання, перероблення та утилізації відходів, а також удосконалення системи управління у цій сфері відповідно до вимог Директиви ЄС № 2008/98/ЄС про відходи;
– ухвалити проект Закону України «Про державну політику у сфері поводження із мийними засобами» № 5182-1 від 07.10.2016 р., завдяки якому буде створено правові підстави та умови для обмеження виробництва, ввезення на митну територію України та реалізацію мийних засобів, що містять фосфати;
– забезпечити виконання в повному обсязі завдань та заходів Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами (яка не виконана станом на 2016 р.);
– розробити та запровадити систему перепідготовки й підвищення кваліфікації фахівців сфери управління та виробництва небезпечних відходів за напрямами: охорона природи та здоров’я людини від впливу небезпечних відходів; утилізація й видалення небезпечних відходів; нормативно-правове регулювання у сфері поводження з небезпечними відходами; науково-технічна діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами.

Все це зміни, шлях до яких регулюється на законодавчому рівні, але ми нагадуємо вам, друзі, що на кожному з нас теж лежить велика відповідальність за маленькі справи: не викидати батарейки та використані акумулятори в загальний смітник, знайти час щоб здати перегорілу лампочку, взяти до супермаркету сумку з тканини замість чергового пакета на касі. Так, сьогодні схема прийому та утилізації відходів ще не є досконалою, не є зручною, але  ми, наші колеги та однодумці не стоїмо на місці і боремося за чисте довкілля України. Приєднуйтесь до нас, створюйте громади, поширюйте серед знайомих інформацію щодо поводження з побутовими відходами і, звичайно, любіть світ, в якому живете!

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “КЛУБ “ВАВІЛОН”