Чому на Харківщині додаткові ресурси викидають на смітник

Джерело https://kh.depo.ua/ukr/kh/vtracheni-mozhlivosti-chomu-dodatkovi-resursi-vikidayut-na-smitnik-u-kharkovi-202012181258654

Втрачені можливості: Чому на Харківщині…

У Харкові відходи осідають на смітниках та полігонах, де забруднюють навколишнє середовище та сприяють виникненню загорянь. Натомість перероблені відходи могли б приносити значну користь. Наприклад, пластик може йти на покриття доріг та виробництво меблів, а з органічних відходів можна виготовити чудові добрива.

“Я не беру рівень промислових відходів, оскільки це ще куди більший пласт, – розповіла координторка Zero Waste та мережі Екохабів у Харкові Анна Прокаєва. – Якщо говорити про співмірність, то побутові відходи складають лише 2%. Але це те, що утворюється в місті щодня. Ми продукуємо сміття і все це йде на полігон. Це у кращому випадку. І якщо в місті вирішене питання стосовно збору та вивезення побутових відходів, то в невеличких містах та селищах і цього немає. Наприклад, в Люботині підписано договори на вивезення тільки 33% відходів. Усе інше потрапляє у довкілля. Або люди самі спалюють відходи. Це так само є потенційно небезпечним. Наприклад, коли вони спалюють органіку, то це так само призводить до забруднення. Зараз у зимовий період люди спалюють пластикові відходи у своїх печах. Використовують їх як паливо. А тут вже можна говорити про викиди в атмосферу. Ті відходи, які могли би стати вторсировиною, вони по суті спалюються. І це сприяє утворенню шкідливих речовин для людини”.

Звалища Харкова та їх небезпеки

Прокаєва зазначила, що Харківщина як промислово розвинений регіон має певні переваги в плані переробки відходів. Наприклад, саме тут знаходиться єдиний на всю Україну завод з переробки Tetra Pak. Проте на території регіону досі діють несанкціоновані звалища, куди, зокрема, потрапляють небезпечні відходи. Тут мова йде про такі ртутовмісні відходи, як звичайні батарейки, а також енергозберігаючі лампи та градусники, які взагалі проблематично здати на переробку. А для фізичної особи це взагалі неможливо зробити. Це значна проблема, адже залишки ртуті несуть значну загрозу оточуючому середовищу. Так, всього 1 грам речовини здатен забруднити 3,3 млн м.куб. повітря або 200 тис. м.куб. води. Крім того, наявність ртуті в ґрунті та воді може призвести до загибелі представників місцевої флори та фауни. За словами Прокаєвої, у Європейському Союзі ртутовмісні градусники взагалі вважаються якимось архаїчним явищем. Їх навіть неможливо придбати в аптеках, адже вже давно є більш екологічні альтернативи.

Контейнери для роздільного збирання сміття

Також у Харкові досить проблематично здати на переробку такий розповсюджений вид відходів, як батарейки. У місті не так вже багато місць, де можна екологічно позбавитися від такого виду відходів. Самі батарейки містять важкі метали, кислоти та луги. І коли вони потрапляють у воду чи ґрунт, то завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу. За словами екологів, одна пальчикова батарейка здатна забруднити 400 л води та 20 кв. м ґрунту.

Разом із тим, під час епідемії коронавірусу з’явилися нові екологічні виклики. Екологи нарікають на тонни одноразових масок та рукавичок, які знаходять не тільки поблизу людських домівок, а й у морях та океанах. Подібне сміття несе загрозу морській фауні: тварини можуть прийняти одноразові рукавички за їжу, що призведе до їхньої загибелі. Крім того, сміття загрожує і наземним тваринам. Наприклад, вони ризикують заплутатися одноразових масках. Також під час розкладання одноразових масок та рукавичок утворюються мікроскопічні частинки пластику, які забруднюють воду та ґрунт.

“Ще один виклик, що пов’язаний з пандемією коронавірусу, це маски та рукавчики, – зазначила Прокаєва. – Вони є потенційно небезпечними. Так, ці засоби захисту не вважаються небезпечними, але тут проблема в їхній одноразовості. Тобто людина використовує їх один раз та викидає. Можна побачити буквально на вулицях, як управляються з цими відходами. Досить часто вони навіть не потрапляють до урни. Але це більше про культуру споживання. На сьогодні є альтернатива – багаторазові маски. Можна мати кілька в запасі, якщо дотримуватися рекомендацій та змінювати їх кожні дві години. Так само під час коронавірусу зросла кількість одноразового пакування. Особливо у великих містах, де розвинена доставка, де, зазвичай, використовується одноразова тара та пакування. І це в кращому випадку йде на полігон”.

Переробка відходів дозволяє отримати цінний ресурс

“Пластик у нас взагалі є окремою бідою, – підкреслила Прокаєва. – У нас якщо зайти у супермаркет, то в основному всі продукти будуть в одноразовому пакуванні. Ми з’їли сирок, масло чи випили молоко – і все це йде у спільний контейнер. Далі – на захоронення. Проблема в тому, що відбирається лишень ліквідна частина. Це те, що економічно доцільно відібрати і переробити. Більша частина пластикового пакування піде на полігон. Ми кожен день збільшуємо та збільшуємо кількість пластику на полігоні”.

А перероблений пластик може отримати “друге життя”. Наприклад, відповідна сировина йде на виготовлення нових пластикових контейнерів, меблів, канцелярських товарів, елементів міських споруд та покриття доріг. Крім того, з переробленого пластику вже навчилися виготовляти одяг та взуття. Подібний прийом освоїли навіть всесвітньо відомі бренди, які таким чином привертають небайдужих до екології покупців. Тобто пластик, який не потрапляє на полігони, здатен приносити користь.

Пластик може стати вторинною сировиною для виготовлення корисних продуктів

Те саме можна сказати і про органічні відходи. Звісно, органіка не несе такої загрози довкіллю, як батарейки чи пластик. Проте накопичення органічних відходів на полігонах може створити низку проблем. Як розповіла координаторка громадської спілки “Пермакультура в Україні” Ірина Казакова, наявність органіки підвищує ризики виникнення пожеж на сміттєзвалищах. Що у свою чергу може спричинити загоряння й інших небезпечних відходів, які знаходяться поруч. Під час горіння вони виділяють токсичний дим, який завдає нищівного удару як по навколишньому середовищу, так і по здоров’ю людей, яким не пощастило жити поруч з таким полігоном. Крім того, існує висока ймовірність виникнення зсувів, адже самі органічні відходи по своїй природі дуже нестійкі. Ну і вишенька на торті – під час процесу гниття органічні відходи виділяють газ метан, який зокрема сприяє глобальному потеплінню.

“Дуже багато проблем на сміттєзвалищах якраз спричинені органічними відходами, – пояснила Казакова. – А компостування якраз сприятиме тому, що в нас зменшиться кількість сміттєзвалищ, зменшиться їх небезпечність. І фактично ці відходи будуть перетворюватися на ресурс, який ми можемо знов повернути в систему виробництва. Адже завдяки цьому процесу ми отримуємо якісний компост – безкоштовне добриво та джерело корисної мікрофлори для ґрунту”.

Компостування – це чудовий спосіб позбавитися органічних відходів. Воно дає можливість отримувати високоефективні органічні добрива, які здатні покращити ґрунти та отримати стабільні урожаї. У країнах ЄС взагалі планують до 2023 року перейти на окремий збір органічного сміття. Наразі культура роздільного збору відходів там дуже розвинена. Що стосується України, то у нас люди поки що вчаться давати раду органічним відходам. На сьогоднішній день хіба що у Львові діє єдина на всю країну станція з компостування.

“Офіційна статистика дає 93-94%, які ідуть на захоронення, – розповів директор львівського KП “Зeлeнe мiстo” Святoслaв Євтyшeнкo. – У нас на сьогодні біовідходи окремо не збираються. Хоча ця частка складає 30-40%. І проблему можна було перетворити на додатковий прибуток. Якщо окремо збирати біовідходи, то їх можна перетворювати на компост. І навіть на газ. Наприклад, у Львові з’явилася одна єдина компостовня. Вона розпочала свою роботу в тестовому режимі в січні поточного року. Прийом харчових і садових відходів від населення також здійснювався вже з січня. Усі охочі мали можливість привезти органіку на компостування. Весною в місті розпочали розміщувати контейнери для роздільного збору органічних відходів для мешканців багатоповерхівок і бізнесу. Відтак, стартував пілотний проект із роздільного збору та вивезення органіки”.

Також Євтyшeнкo розповів, що цього року у Львові розпочали компостувати листя, яке надходять із парків, скверів і зелених зон. А це не тільки дозволяє позбавитися від подібного сміття, а й дає можливість вирішити проблему з випалюванням листя. Що напрочуд актуально в осінній період. За словами екологів, випалювання не тільки завдає шкоди навколишньому середовищу, а й несе загрозу для здоров’я та самопочуття місцевих мешканців.

Одноразові маски та рукавички забруднюють воду

Як розповіла Казакова, існує три способи переробки органічних відходів – звичайне компостування, вермикомпостування та компостування безпосередньо в грядках. Тут кожен може обрати собі найбільш зручний. Кожен із цих методів має значно більше переваг, ніж коли органічне сміття відправляється на полігон. Навіть при звичайному компостуванні можна отримати цілком безкоштовне та безпечне добриво. Ще один варіант – компостування прямо в грядках. Цей спосіб особливо зручний для людей, які проживають в приватному секторі та не залишають по собі багато відходів. Вони можуть складати органіку прямо на грядках, чим покращувати їх родючість та створювати сприятливий мікроклімат для рослин. А якщо господарі будуть дотримуватися всіх нюансів компостування, то цей процес буде проходити швидко і без неприємного запаху.

Куди більш цікавим способом переробки органічних відходів є вермикомпостування – виготовлення біогумусу за допомогою черв’яків. За словами Казакової, вони переробляють залишки органічних відходів у якісний біогумус, що дозволяє непогано заощаджувати на добривах. Крім того, цей метод є більш ефективним, ніж звичайне компостування. Єдиний мінус полягає втому, що самі черв’яки потребують догляду. Казакова зазначила, що вермикомпостування є цілком природнім процесом. Про надзвичайне значення черв’яків в процесі ґрунтоутворення свого часу повідав всесвітньо відомий вчений Чарльз Дарвін.

“Дарвін займався дослідженням цього питання більше 50 років, – розповіла Казакова. – І прийшов до висновку, що земля стає родючою тільки після того, як багато разів пройде через кишківник дощового черв’яка. Тому компостування і вермікомпостування – це абсолютно природні процеси. Це те, що відбувається в природі, коли на одному місці накопичується органіка. Наприклад, падає листя, росте та потім засихає трава, зверху падає дощ та сніг. Згодом на це все потрапляє сонячне проміння і починається процес розкладання органічної речовини. Це абсолютно природній процес. І таким чином ми отримуємо через певний час ґрунт. І черв’ячки цей процес пришвидшують”.

Людям не вистачає інформації щодо поводження з відходами

“Найважче привчити людей правильно сортувати органіку, – розповів Євтyшeнкo. – Адже всі харчові відходи потрібно викидати без упаковки, пакетів для сміття, пластику тощо. Коли вони потрапляють на станцію, інколи їх доводиться вручну сортувати. І лише тоді органіка йде на компостування. Варто зазначити, що органічні відходи становлять близько половини від усіх відходів, які ми продукуємо. Тому роздільний збір і переробка органіки дає можливість зменшити кількість сміття, яке потрапляє на захоронення. Також ми постійно пояснюємо мешканцям, що важливо сортувати органіку. Адже це не лише дає можливість виготовляти корисний компост, а й зберегти екологію. Наприклад, якщо харчові відходи потрапляють на захоронення разом із пластиком, то утворюються шкідливі гази, які забруднюють довкілля”.

Мікропластик у воді шкодить людям

За його словами, у межах пілотного проекту львів’ян спонукали викидати органіку окремо від загального сміття. Також їм наголошують на вигідності компостування. Як зазначив Євтyшeнкo, одне ОСББ таким чином може за місяць заощадити від 500 до 1300 гривень на оплаті послуг із захоронення побутових відходів.

“Кількість органічних відходів, які потрапляють на компостування, із кожним місяцем зростає, – зазначив він. – Наприклад, якщо за жовтень ми зібрали 514 тонн харчових і садових відходів, то станом на ранок 30 листопада кількість органіки, яка надійшла на компостування, становить 941 тонн, із них 33 – харчові, 918 – садові. І взагалі варто розуміти, що за переробкою відходів майбутнє”.

Разом із тим, пересічний харків’янин мало розуміється на сортуванні відходів. Одні люди ігнорують наявні можливості та не хочуть себе завантажувати сортуванням. Інші ж через брак відповідної інформації роблять це неправильно. Наприклад, у тих же контейнерах для пластику можна часом побачити і скляні пляшки, і звичайне побутове сміття.

“Проблема в тому, як люди поводяться з цими відходами, – наголосила Прокаєва. – Зазвичай, вони обирають найлегший спосіб – все скидають в один контейнер. І потенційна вторсировина перетворюється на сміття. На полігонах, звісно, відбирають. Але відбирають найбільш розповсюджені та цінні речовини – метал, скло. Папір, зазвичай, приходить у такому стані, що він вже нікому не потрібен. Це вже сміття, а не вторсировина. Як ми бачимо, у нас зараз дуже багато баків стоять відкритими. Туди потрапляє вода. Це призводить до того, що там вже не вторсировина, а сміття. І з PET-пляшками аналогічна ситуація. У нас зараз у Харкові при будинках можна частіше побачити баки для різного типу відходів. Але як на мене, занадто маленька інформаційна кампанія. Наприклад, нам люди надсилають фото та запитують, який це вид пластику та у який контейнер його слід викидати. Тобто їм не вистачає відповідної інформації”.

Чому пластикові упаковки від соку не такі безпечні, як на них написано

Джерело https://www.dw.com/uk/чому-пластикові-упаковки-від-соку-не-такі-безпечні-як-на-них-написано/a-53563669

Чому пластикові упаковки від соку не такі безпечні, як на них написано

Така проста, на перший погляд, річ як пакет від апельсинового соку, може приховувати у собі складну проблему, якщо казати про його переробку для повторного використання. Чимало крамниць і кіосків у Німеччині продають напої у картонних пакетах або пластикових пляшках. І ті, й інші потрапляють у жовтий контейнер для переробки. Але як складається їхня подальша доля? Іншими словами – якою мірою їх використовують у створенні нових продуктів з пластику?

“Щодо вторинної переробки, то пластикова пляшка, мабуть, трохи краща, тому що вона виготовлена, здебільшого, лише з одного сорту пластику. Її легше переробляти, ніж такий багатошаровий матеріал як пакет від напоїв”, – каже Рольф Бушманн, експерт з питань відходів та ресурсів німецької екологічної організації BUND. 

Він пояснює, що переробляють лише паперову частину пакету від напоїв. Решту ж, включно із пластиковим покриттям та алюмінієвою фольгою, буде спалено разом зі звичайними залишками відходів.

Дедалі більше багатошарових упаковок 

Наскільки легко розпізнати багатошарову упаковку? По упаковках від напоїв, як правило, одразу видно, що вони виготовлені з комбінації різних матеріалів. З рештою продуктів, таких як упаковки цукерок, все інакше. Така упаковка може бути виготовлена із складної суміші до 10 різних плівок із пластику, пояснює Йоахім Крістіані, керуючий директор Німецького інституту утилізації “cyclos-HTP”.

Ці крихітні цукеркові обгортки можуть містити кілька шарів різної пластмаси

Ці крихітні цукеркові обгортки можуть містити кілька шарів різної пластмаси

“В останні роки спостерігається тенденція до так званої багатошарової упаковки. Вона є надзвичайно легкою і тонкою. Це економить матеріал, а також викиди CO2 під час транспортування, але її неможливо переробити”, – каже Крістіані. Переробні підприємства поки що не мають можливості розплавляти різні пластмаси одночасно або відокремлювати одні плівки від інших.

Брак переробленого пластику  

Дослідження “cyclus-HTP” 2017 року, присвячене переробці упаковочних відходів, виявило, що третина таких матеріалів узагалі не підлягає вторинній переробці. Щодо решти двох третин, то лише 40% з них було перероблено на новий пластик. А решту було використано як паливо – іншими словами, її спалювали. “Не було економічного чи політичного тиску для того, щоб переробляти більше, – каже Крістіані. – Визначені квоти на переробку були виконані, при цьому переробних заводів існує явно недостатньо”.

Ще одне дослідження 2017 року в галузі хімічної промисловості та утилізації відходів показало, що на сьогоднішній день Німеччина перероблений пластик не дуже використовувала. Як з’ясувало дослідження, лише 12% від загальної кількості виробленого пластику в Німеччині – трохи менше 1,8 мільйона тонн – виготовлялося з вторинної сировини. Натомість цілком нового пластику було синтезовано понад 12 мільйонів тонн.

Під виглядом “зелених” технологій…

Згідно з опитуванням 2018 року, яке провела асоціація захисту споживачів Німеччини, більшість населення хотіла б, аби перероблялося більше пластику, особливо пластикових упаковок.

Хоча деякі товари продаються в упаковці, що рекламується як “виготовлена з вторинної сировини”, Ельке Зальцманн з асоціації vzbv каже, що це твердження вводить в оману. “Воно не говорить про те, скільки саме переробленого матеріалу насправді містить упаковка, – зауважує Зальцманн. – І воно також не означає, що перероблений пластик надходить із зібраних пластикових відходів. Він також може походити із залишків пластику, створених під час виробництва первинного пластику”.

Пластикове сміття, витягнуте з океану, практично не годиться для вторинної переробки

Пластикове сміття, витягнуте з океану, практично не годиться для вторинної переробки

Поняття “океанський пластик”, яке деякі виробники текстилю та взуття використовують для реклами переробленого пластику в своїх лінійках продуктів, також оманливий, продовжує Зальцман. “Пластикові відходи з океану – в занадто поганому стані, аби їх було можливим переробляти. Тож використовуються пластикові відходи з пляжів чи берегів річок”, – пояснює експерт.

Закони проти пластику

Кадри зі сміттям, яке засмічує наші води та вбиває морських тварин, обійшли світ. Вони зіпсували імідж пластику, і політики почали діяти. Багато країн запровадили заборону на товари одноразового використання.

У Німеччині 2019 року набув чинності новий закон про упаковку, який змушує виробників суттєво збільшити обсяг перероблюваних матеріалів в упаковках. У 2022 року їхня частка має зростати, по окремих видах матеріалів, до 90 відсотків, від нинішніх 36 відсотків.

Європейська комісія прагне наблизити країни ЄС поступово до повністю безвідходної економіки. Брюссель вже оголосив план дій зі збереження ресурсів та уникнення відходів.

Переосмислення системи в цілому 

Хоча пластик є дуже корисним матеріалом, в кінці свого життя він створює багато проблем, розповів DW директор екологічної програми EASAC Майкл Нортон, додавши, що потрібно переосмислити всю систему і повністю змінити підходи людей до використання пластику.

Гори пластику в очікуванні переробки для повторного використання

Гори пластику в очікуванні переробки для повторного використання

Йоахім Крістіані каже, що пакувальна промисловість починає наближатися до екологічних вимог. Наразі близько 70% упаковки може бути перероблено на нову пластмасу. Але, як очікується, в майбутньому ця цифра зросте. “95% є цілком реалістичною планкою”, – каже Крістіані. Він додає, що наразі покращуються і методи сортування відходів, і технології виробництва упаковки.

Прозорий пластик переробити найлегше 

На сьогоднішній день найпростіше переробити так звані ПЕТ-пляшки, з поліетилентерефталату, оскільки вони не змішуються з іншими матеріалами. В цьому разі нові пляшки легко можна виготовити зі старих, досягаючи високої квоти переробки. Але проблему може створити колір пляшки.

Пластик сортується за типом, а не за кольором, і якщо змішуються різні кольори пластику, переробник не може використовувати отриманий матеріал для упаковки світлого кольору, як того хочуть багато виробників. У підсумку доводиться виробляти пляшки з нового пластику. “Навіщо розплавляти одноразові пляшки, щоб виробити нові одноразові пляшки, якщо ви можете наповнювати їх до 20 разів?” – запитує еколог з BUND Рольф Бушманн.

«Звідки ви взялися?», або Як активісти вирішують екологічні проблеми і привчають до цього інших

Джерело hromadske.ua

Люди сортують сміття на станції переробки сміття, створеної проектом проект «Україна без сміття» ( «Україна без сміття»)

Люди сортують сміття на станції переробки сміття, створеної проектом проект «Україна без сміття» ( «Україна без сміття»)

Фото:Олександр Хоменко/hromadske

Локальний екологічний активізм в Україні — дуже поширене явище. Люди гуртуються, щоб прибирати прилеглі території та сортувати сміття, висаджувати дерева на місці згорілих лісів і зариблювати занедбані озера. Часом такий локальний екологічний активізм розростається у справжні великі громадські організації, яких в Україні чимало: «Екодія», «Єдина Планета», «Greencubator».

Активісти від Львова до Донбасу вирішують різні екопроблеми раніше, ніж до цього доходять руки державних органів і комунальних служб. Про три такі ініціативи — в матеріалі hromadske.

Рибне місце

Бізнесмен Роман Клак все життя мешкає на Левандівці — західній околиці Львова, тож коли з дерев опадає листя, місцеве Левандівське озеро видно з його вікон.

«Озеро занепадало в мене на очах», — каже Роман.

Левандівське озеро — штучне, його створили ще в 1950-х. Однак протягом 30 років місцева влада його не доглядала. За словами Романа — просто не бачила, адже озеро розташоване далеко від центру міста. Через те, що водойма неглибока, вона швидко заростає водоростями і замулюється, а в період льодоставу все, що там росте, починає гнити — виділяються шкідливі гази, риба гине.

Прочитати статтю повністю за посиланням https://hromadske.ua/posts/zvidki-vi-vzyalisya-abo-yak-aktivisti-virishuyut-ekologichni-problemi-i-privchayut-do-cogo-inshih

У Токіо відкрили кафе на сміттєпереробному заводі, щоб привернути увагу до кількості відходів

Джерело: ecotown.com.ua

За ініціативи міської влади у Токіо запрацювало кафе, де можна побачити, як переробляється сміття прямо за вікнами. Його відкрили, щоб привернути увагу до кількості вироблених відходів, інформує пише AFP.

Кафе називається «Яма Гомі» і знаходиться в західному Токіо, просто біля звалища і сміттєспалювального заводу. Незважаючи на це, заклад користується популярністю. Скляні вікна виходять прямо на глибоку яму, де тонни сміття складаються для спалювання. Кожні кілька хвилин величезний апарат спускається на дно ями, а потім піднімається разом із відходами повсякденного життя: половиною сумки, краваткою, шматочками пінопластової подушки, папером, поліетиленовими пакетами.

Читать далее

До 2021 року в Києві збудують перший в Україні сміттєпереробний завод

Джерело: hmarochos.kiev.ua

В рішенні Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» закладено чотири мільйони гривень на проектні роботи для будівництва першого в країні сміттєпереробного заводу. Як повідомляється, завод буде зведено в межах Києва.

Згідно з рішенням, саме будівництво обійдеться у 3,7 мільярда гривень і буде завершене до кінця 2021 року. Для цього міська влада планує залучити інвестора.

Читать далее

У Нідерландах із болотного бур’яну роблять біоупаковку

Джерело: www.epochtimes.com.ua

Випускник Академії дизайну в Ейндховені Дон Кванінг придумав, чим замінити пінопласт, картон та інші неткані матеріали, із яких роблять упаковку. Для цього він пропонує використовувати матеріал, отриманий із бур’яну під назвою ситник розлогий. Створена з нього біоупаковка безпечна та легко утилізується.

Ситник розлогий — швидкорослий бур’ян, що мешкає у водно-болотних угіддях (вологих лісових масивах, канавах і лукопасовищних землях). Щороку в Нідерландах державне лісове господарство збирає тисячі кілограмів цієї рослини, потім сировину ферментують і перетворюють на біогаз. Окрім того, волокна бур’яну використовують для покращення структури сільськогосподарського ґрунту, який містить багато піску.

Читать далее

Енергія із сміття по-шведськи: екологічно та вигідно!

Джерело: saee.gov.ua

Швеція, один із світових лідерів у поводженні з відходами, розвінчує міфи щодо встановлення заводів, які генерують енергію із сміття.

Так, у м. Уппсала за 70 км від шведської столиці вже близько 10 років працює сміттєспалювальний завод, який забезпечує електроенергією та теплом майже дві третини потреб міста.

У цьому переконався на власні очі, відвідавши разом з українською делегацією
м. Уппсала у жовтні цього року.

Читать далее

Чисте довкілля-здорове життя

Зі сторінки Ігор Олексюк :

Сьогодні у Львові був учасником конференції «Чисте довкілля-здорове життя», де своїм досвідом управління муніципальними відходами ділились представники німецьких компаній. Цікаво було почути про різні аспекти роботи, про збір та утилізацію сміття, про поводження з небезпечними відходами, про роботу комунальних підприємств (яких у Німеччини всього 500 але 5 тисяч приватних підприємств). Сміття це наші гроші, ми маємо платити за це сміття але можна на ньому і заробляти. І ще дуже важливим кроком до вирішення проблеми з відходами є просвітницька робота серед населення та об’єднання зусиль органів влади, керівників компаній та громадських організацій.

Читать далее

Сміття-це наші гроші

Зі сторінки Ігор Олексюк:

Сьогодні у Львові був учасником конференції «Чисте довкілля-здорове життя», де своїм досвідом управління муніципальними відходами ділились представники німецьких компаній. Цікаво було почути про різні аспекти роботи, про збір та утилізацію сміття, про поводження з небезпечними відходами, про роботу комунальних підприємств (яких у Німеччини всього 500 але 5 тисяч приватних підприємств). Сміття це наші гроші, ми маємо платити за це сміття але можна на ньому і заробляти. І ще дуже важливим кроком до вирішення проблеми з відходами є просвітницька робота серед населення та об’єднання зусиль органів влади, керівників компаній та громадських організацій

фото: Ігор Олексюк

Читать далее

Инженер из Руанды перерабатывает стеклянные бутылки в кирпичи

Источник: rodovid.me

В свои 32 года Амейбл Мутабази – владелец собственной строительной фирмы и небольшого кирпичного завода. Его кирпичи не совсем похожи на те, к которым мы привыкли. Инженер начал думать о том, как создать «идеальный» строительный материал, когда он еще был второкурсником в университете Руанды – Амейбл хотел найти способ использовать  в качестве сырья. Теперь он делает кирпичи из переработанного стекла и керамики, избавляя тысячи старых бутылок и окон от местной свалки, а природу – от долго разлагающегося мусора. Благодаря стеклобетонному кирпичу его компания Byiza Vuba Ltd. одновременно перерабатывает отходы и сокращает .

Инженер из Руанды перерабатывает стеклянные бутылки в кирпичи : Экобизнес, инвестиции

Читать далее